Жив-був хлопчик. Назвемо його Сашуня. Жив по-різному: і добре, і в Червонограді, і тверезо. Ріс собі та й ріс. Какав, як всі діти, ходив в садочок імені партизана Лопатіна, потім в школу без імені, але загальноосвітню. На завод не пішов, в шахту теж. Не по дорозі було. Носив зі школи п’ятірки, а в школу змінне взуття і подвійні листочки для
(
Read more... )